набурити —
набу́рити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
набурити —
див. набурювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
набурити —
НАБУ́РИТИ див. набу́рювати.
Словник української мови у 20 томах
набурити —
НАЛИ́ТИ що і чого (залити якусь рідину в що-небудь; ллючи, наповнити що-небудь; ллючи, утворити калюжу); НАБУ́РИТИ розм. (у великій кількості); ВЛИ́ТИ (УЛИ́ТИ), ВВІЛЛЯ́ТИ (УВІЛЛЯ́ТИ) (залити в що-небудь); ЛИНУ́ТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
набурити —
Набурити, -рю, -риш гл. Налить много. Вона туди дьогтю набурила. Мнж. 93.
Словник української мови Грінченка