набіло

НА́БІЛО, присл. Начисто, остаточно.

Сам управляющий [управитель] поспіхом переписував конторські книги набіло та, знаючи добре, чия кішка сало з’їла, заздалегідь збирався тікати (Дн. Чайка, Тв., 1960, 65);

Волокно [льону] на колесах Санталова обробляється начорно і набіло [при тіпанні] (Техн. культ., 1956, 119).

Значення в інших словниках

1. набіло — на́біло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. набіло — (переписати) начисто, остаточно.  Словник синонімів Караванського
3. набіло — присл. Начисто, остаточно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. набіло — НА́БІЛО, присл. Начисто, остаточно. Сам управляющий [управитель] поспіхом переписував конторські книги набіло та, знаючи добре, чия кішка сало з'їла, заздалегідь збирався тікати (Дніпрова Чайка); Творив [Григорій Косинка] легко, можна сказати...  Словник української мови у 20 томах
5. набіло — НА́ЧИСТО (без виправлень, в остаточному варіанті — писати і т. ін.), НА́БІЛО. Марійка ще раз переглянула чернетку, переписала твір начисто (О. Донченко); До неділі лишився один день, а стінгазета ще й не почата набіло (А. Головко).  Словник синонімів української мови
6. набіло — На́біло, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)