навалити —
навали́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
навалити —
див. навалювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навалити —
НАВАЛИ́ТИ див. нава́лювати.
Словник української мови у 20 томах
навалити —
навали́ти 1. зрадити (ст) 2. скупчитися, зібратися у великій кількості (ср): Стільки народу навалило сюди (Авторка) 3. насипати, налити у великій кількості (ср): Іванові таку порцію борщу навалили, а мені тільки трохи, то ж знову будуть кишки марша грати (Авторка) ◊ кі́ха навали́ла → кіха
Лексикон львівський: поважно і на жарт
навалити —
НАГРОМА́ДИТИ (накидати, накласти у великій кількості або безладно, купою), НАВАЛИ́ТИ, НАВЕРНУ́ТИ розм., НАКОПИ́ЧИТИ рідше. — Недок.: грома́дити, нагрома́джувати, нава́лювати, вали́ти, наверта́ти, накопи́чувати, копи́чити.
Словник синонімів української мови
навалити —
Навалити см. навалювати.
Словник української мови Грінченка