навалити

навали́ти 1. зрадити (ст)

2. скупчитися, зібратися у великій кількості (ср): Стільки народу навалило сюди (Авторка)

3. насипати, налити у великій кількості (ср): Іванові таку порцію борщу навалили, а мені тільки трохи, то ж знову будуть кишки марша грати (Авторка)

◊ кі́ха навали́ла → кіха

Значення в інших словниках

1. навалити — навали́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. навалити — див. навалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навалити — НАВАЛИ́ТИ див. нава́лювати.  Словник української мови у 20 томах
4. навалити — НАГРОМА́ДИТИ (накидати, накласти у великій кількості або безладно, купою), НАВАЛИ́ТИ, НАВЕРНУ́ТИ розм., НАКОПИ́ЧИТИ рідше. — Недок.: грома́дити, нагрома́джувати, нава́лювати, вали́ти, наверта́ти, накопи́чувати, копи́чити.  Словник синонімів української мови
5. навалити — НАВАЛИ́ТИ див. нава́лювати.  Словник української мови в 11 томах
6. навалити — Навалити см. навалювати.  Словник української мови Грінченка