навалити
навали́ти 1. зрадити (ст)
2. скупчитися, зібратися у великій кількості (ср): Стільки народу навалило сюди (Авторка)
3. насипати, налити у великій кількості (ср): Іванові таку порцію борщу навалили, а мені тільки трохи, то ж знову будуть кишки марша грати (Авторка)
◊ кі́ха навали́ла → кіха
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навалити — навали́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- навалити — див. навалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навалити — НАВАЛИ́ТИ див. нава́лювати. Словник української мови у 20 томах
- навалити — НАГРОМА́ДИТИ (накидати, накласти у великій кількості або безладно, купою), НАВАЛИ́ТИ, НАВЕРНУ́ТИ розм., НАКОПИ́ЧИТИ рідше. — Недок.: грома́дити, нагрома́джувати, нава́лювати, вали́ти, наверта́ти, накопи́чувати, копи́чити. Словник синонімів української мови
- навалити — НАВАЛИ́ТИ див. нава́лювати. Словник української мови в 11 томах
- навалити — Навалити см. навалювати. Словник української мови Грінченка