навалити

Навалити

см. навалювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навалити — навали́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навалити — див. навалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навалити — НАВАЛИ́ТИ див. нава́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. навалити — навали́ти 1. зрадити (ст) 2. скупчитися, зібратися у великій кількості (ср): Стільки народу навалило сюди (Авторка) 3. насипати, налити у великій кількості (ср): Іванові таку порцію борщу навалили, а мені тільки трохи, то ж знову будуть кишки марша грати (Авторка) ◊ кі́ха навали́ла → кіха Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. навалити — НАГРОМА́ДИТИ (накидати, накласти у великій кількості або безладно, купою), НАВАЛИ́ТИ, НАВЕРНУ́ТИ розм., НАКОПИ́ЧИТИ рідше. — Недок.: грома́дити, нагрома́джувати, нава́лювати, вали́ти, наверта́ти, накопи́чувати, копи́чити. Словник синонімів української мови
  6. навалити — НАВАЛИ́ТИ див. нава́лювати. Словник української мови в 11 томах