набуяти

набу́яти наговорити неправди, нісенітниць (ст): А то знаєш, якось був я трохи підхмелений, а мій товариш “набуяв” якійсь дівчині, що я директор (Острук)||збуяти

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me