навально
НАВА́ЛЬНО. Присл. до нава́льний 1.
Навально увірвавшись у Новозибків, відважні бійці Щорса захопили там багато зброї, два паровози, кілька вагонів з військовим майном (Скл., Легенд, начдив, 1957, 53);
Дністер навально мчав свої води, розбухлі від карпатських дощів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 504).
Словник української мови (СУМ-11)