наваристий
НАВАРИ́СТИЙ, а, е. З густим наваром.
Мати, поставивши перед Василем тарілку наваристого борщу, була не менш здивована з його байдужості до любимої страви (Ю. Янов., II, 1954, 98);
Як смачно тут [в ресторані] пахло! Які борщі кипіли, танцювали над вогнищами, стікаючи наваристими червоними патьоками по казанах!.. (Гончар, Таврія, 1952, 73).
Словник української мови (СУМ-11)