1. Словник української мови в 11 томах

наваристий

НАВАРИ́СТИЙ, а, е. З густим наваром.

Мати, поставивши перед Василем тарілку наваристого борщу, була не менш здивована з його байдужості до любимої страви (Ю. Янов., II, 1954, 98);

Як смачно тут [в ресторані] пахло! Які борщі кипіли, танцювали над вогнищами, стікаючи наваристими червоними патьоками по казанах!.. (Гончар, Таврія, 1952, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наваристий — нава́ристий прикметник навари́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. наваристий — НАВАРИСТИЙ – НАВАРНИЙ Наваристий. З густим наваром (про страву): наваристий борщ. Наварний. Прироблений, виготовлений за допомогою наплавлювання: наварний леміш, наварний вал. Літературне слововживання
  3. наваристий — -а, -е. З густим наваром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наваристий — НАВА́РИСТИЙ¹, а, е. З густим наваром. Мати, поставивши перед Василем тарілку наваристого борщу, була не менш здивована з його байдужості до любимої страви (Ю. Яновський); Як смачно тут [в ресторані] пахло!... Словник української мови у 20 томах