наввипинки
НАВВИ́ПИНКИ: Стоя́ти навви́пинки, розм. — стояти струнко, витягнувши руки по швах.
Іван одчахнувсь од мене, стоїть наввипинки перед командиром і на батька не дивиться… (Стор., І, 1957, 218).
Словник української мови (СУМ-11)НАВВИ́ПИНКИ: Стоя́ти навви́пинки, розм. — стояти струнко, витягнувши руки по швах.
Іван одчахнувсь од мене, стоїть наввипинки перед командиром і на батька не дивиться… (Стор., І, 1957, 218).
Словник української мови (СУМ-11)