наввипередки
НАВВИ́ПЕРЕДКИ, присл. Намагаючись перегнати один одного в бігу, плаванні і т. ін.
Коні, почувши волю, .. помчались стрілою наввипередки (Коцюб., І, 1955, 188);
Хлопці.. перепливали річку наввипередки (Головко, І, 1957, 189);
// Намагаючись перемогти, перевершити один одного в чому-небудь.
Захлинаючись від захоплення, вони [кореспонденти] наввипередки описували розкішні степові пікніки (Гончар, Таврія, 1952, 143);
Вони наввипередки розповідали матері про свою нову фортецю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 105);
*Образно. Думки налітали одна на одну, мчали наввипередки (Кир., Вибр., 1960, 366);
*У порівн. Тільки що віз почав спускатись, з-під воза обірвався гарбуз і покотився рядом з возом з гори, неначе наввипередки (Н.-Лев., III, 1956, 28).
Словник української мови (СУМ-11)