наввипередки
НАВВИ́ПЕРЕДКИ, НАВИ́ПЕРЕДКИ, присл.
Намагаючись перегнати один одного в бігу, плаванні і т. ін.
Коні, почувши волю, .. помчались стрілою наввипередки (М. Коцюбинський);
Зійшов місяць і блиснув через тонкі хмари, що гнались одна за другою, неначе бігли навипередки (Леся Українка);
Хлопці .. перепливали річку наввипередки (А. Головко);
* Образно. Думки налітали одна на одну, мчали наввипередки (І. Кириленко);
* У порівн. Тільки що віз почав спускатись, з-під воза обірвався гарбуз і покотився рядом з возом з гори, неначе наввипередки (І. Нечуй-Левицький);
// Намагаючись перемогти, перевершити один одного в чому-небудь.
В тій отарі, де виросла вона, для дівчини не було дороги, як тільки заміж; то було бігання наввипередки за чоловіком: коверзували, хитрували, скільки сили, й горе, хто відставав, – для неї не було вже місця під сонцем (М. Грушевський);
Захлинаючись від захоплення, вони [кореспонденти] наввипередки описували розкішні степові пікніки (О. Гончар);
// Випереджаючи один одного.
– Я остаточно відхилив проект під девізом “Посмішка”. Н – ну? – ми наввипередки погодилися (А. Крижанівський);
Вони наввипередки розповідали матері про свою нову фортецю (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)