наввипередки
НАВВИ́ПЕРЕДКИ (намагаючись перегнати один одного в бігу, плаванні і т. ін.), НАПЕРЕГО́НИ (НАВПЕРЕГО́НИ), НАВПЕРЕГІ́Н розм., ВПЕРЕГІ́Н (УПЕРЕГІ́Н) розм., НАВЗА́ВОДИ розм., НАВПЕРЕ́ЙМИ розм. Ми падаємо, як стиглі яблука, на землю й біжимо наввипередки на глинища (П. Панч); — Як хочете, хазяїне, а бігати навперегони я не стану (А. Шиян); Мов ластівки, ми линемо Навперегін З вітрами (В. Бичко); Почувалося, що він романтично закоханий у швидку їзду, ладен мчати з вітрами навперейми (В. Минко).
НАВВИ́ПЕРЕДКИ (намагаючись перевершити один одного в чому-небудь), НАПЕРЕГО́НИ (НАВПЕРЕГО́НИ) розм., НАВЗА́ВОДИ розм. Захлинаючись від захоплення, вони (кореспонденти) наввипередки описували розкішні степові пікніки (О. Гончар); Ось і почали вони (багачі) потаємно наперегони шапкувати перед Іваном, частувати його (І. Франко); А вони давай навзаводи кричать: "Злодійка! злодійка!".. (І. Нечуй-Левицький). — Пор. наперебі́й.
НАПЕРЕБІ́Й (НАВПЕРЕБІ́Й) (перебиваючи один одного, намагаючись зробити щось першим), НАВПЕРЕБИ́ВКИ розм., НАВПЕРЕ́ЙМИ розм. — А що, скажи, ти сам це написав? — Авжеж, що сам! — одразу загукали Наперебій мої товариші (Л. Первомайський); Діти веселою юрбою біжать назустріч, навперебій вітаються, запрошують у класи (О. Гончар); Не було меж дитячій радості. До брудної одежі тислися діти, обіймаючи батька, навперебивки розповідали йому про всі новини свого життя (А. Шиян); Коники один перед другим навперейми сюрчали... (Панас Мирний). — Пор. 2. навви́передки.
Словник синонімів української мови