навдогад
НАВДОГА́Д, присл., розм. Те саме, що наздога́д 1.
З Марусею вона про се не заходила у розмову, хіба так, навдогад що, скаже Катря: "Нащо те кохання у світі?" (Вовчок, І, 1955, 229).
Словник української мови (СУМ-11)НАВДОГА́Д, присл., розм. Те саме, що наздога́д 1.
З Марусею вона про се не заходила у розмову, хіба так, навдогад що, скаже Катря: "Нащо те кохання у світі?" (Вовчок, І, 1955, 229).
Словник української мови (СУМ-11)