навзрид
НАВЗРИ́Д: Пла́кати (пропла́кати, запла́кати, голоси́ти, заголоси́ти і т. ін.) навзри́д — голосно плакати, плакати-ридати.
Стеха з дочками, зібравшись у сіни, навзрид плачуть і мов.. по мертвому голосять (Кв.-Осн., II, 1956, 129);
Цілу ніч він проблукав по двору, а Галя цілу ніч навзрид проплакала (Мирний, II, 1954, 293);
Андріїха з дітьми та Гайдучкова невістка заголосили навзрид (Козл., Ю. Крук, 1950, 155).
Словник української мови (СУМ-11)