навзрид

НАВЗРИ́Д, присл., зі сл. пла́кати, голоси́ти і т. ін.

Дуже голосно, схлипуючи.

Стеха з дочками, зібравшись у сіни, навзрид плачуть і мов .. по мертвому голосять (Г. Квітка-Основ'яненко);

Цілу ніч він проблукав по двору, а Галя цілу ніч навзрид проплакала (Панас Мирний);

Андріїха з дітьми та Гайдучкова невістка заголосили навзрид (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. навзрид — навзри́д прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навзрид — Ридма, ревне  Словник чужослів Павло Штепа
3. навзрид — НАВЗРИ́Д: Пла́кати (пропла́кати, запла́кати, голоси́ти, заголоси́ти і т. ін.) навзри́д — голосно плакати, плакати-ридати. Стеха з дочками, зібравшись у сіни, навзрид плачуть і мов.. по мертвому голосять (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах