навиглядатися
НАВИГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Виглядати довго і напружено.
Ти мене накличешся ночами, Несучи розлуку за плечами, І навиглядаєшся одна (Мал., Запов. джерело, 1959, 117);
Ти іще наплачешся в тривозі І навиглядаєшся вночі… (Коз., Сальвія, 1959, 191).
Словник української мови (СУМ-11)