навкидь
НАВКИ́ДЬ, присл., діал. Кидаючи з силою; кидькома.
Трах! — кілком, мабуть, навкидь у ворота (Головко, II, 1957, 22).
Словник української мови (СУМ-11)НАВКИ́ДЬ, присл., діал. Кидаючи з силою; кидькома.
Трах! — кілком, мабуть, навкидь у ворота (Головко, II, 1957, 22).
Словник української мови (СУМ-11)