навкося

НАВКОСЯ́, присл., розм. Те саме, що на́вскі́с.

Уперед мужиків він стоїть і кладе аж до землі поклони, роздивляючись навкося, хто з кріпаків за ним молиться (Мирний, IV, 1955, 160).

Значення в інших словниках

1. навкося — навкося́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. навкося — див. навкоси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навкося — НАВКОСЯ́, присл., розм. Навскіс. Сонце котиться на захід і навкося освічує землю, аж палає трава від того світу, червоніє усе, мов кармазином накрите (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. навкося — НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм.  Словник синонімів української мови