навкося
НАВКОСЯ́, присл., розм.
Навскіс.
Сонце котиться на захід і навкося освічує землю, аж палає трава від того світу, червоніє усе, мов кармазином накрите (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)НАВКОСЯ́, присл., розм.
Навскіс.
Сонце котиться на захід і навкося освічує землю, аж палає трава від того світу, червоніє усе, мов кармазином накрите (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)