навкоси

НАВКОСИ́, присл., розм.

Навскіс, не прямо.

Люди прокопали спуск навкоси, так, як колись радив старий покійний Кайдаш (І. Нечуй-Левицький);

Неподалеку коло озерця спустився чорногуз. Розпростер крила і, як по нитці навкоси, плавко знизився додолу (Б. Антоненко-Давидович);

Блиснула сокира в руках у Мусія, – він насікав навкоси дерево (Л. Первомайський);

Навкоси через майдан у сірій селянській свитці простував козак, а вітер услід за ним гнав червоне листя (Б. Левін);

Вже міг звестися, вже звівся. Підлога і стеля захиталися, стіни стали навкоси, але на ногах стояв твердо (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. навкоси — навкоси́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. навкоси — див. косо  Словник синонімів Вусика
3. навкоси — навкося, присл., розм. Те саме, що навскіс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навкоси — НА́ВСКІ́С (з дієсловами руху, переміщення, розташування — не прямо, а з відхиленням убік), НА́ВКІ́С, НАВСКОСИ́, НАВСКІ́СНО, НАВКІ́СНО, СКІ́СНО, ПО ДІАГОНА́ЛІ, ДІАГОНА́ЛЬНО, НАВКОСИ́ розм., НАВКОСЯКА́ (НАВСКОСЯКА́) розм., НАВСКОСЯ́К розм.  Словник синонімів української мови
5. навкоси — Навкоси́, навкося́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. навкоси — НАВКОСИ́, присл., розм. Те саме, що на́вскі́с. Люди прокопали спуск навкоси, так, як колись радив старий покійний Кайдаш (Н.-Лев., II, 1956, 367); Блиснула сокира в руках у Мусія, — він насікав навкоси дерево (Перв., Материн.. хліб, 1960, 183).  Словник української мови в 11 томах
7. навкоси — Навкоси, навкося нар. Наискось, косо. см. навскоси. Катерина навкоси перетягнула свій рот. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка