наводнювати
НАВО́ДНЮВАТИ, юю, юєш і НАВОДНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАВОДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.
1. Затоплювати, заповняти водою якийсь простір.
2. перен. Заповнювати що-небудь надто великою кількістю кого-, чого-небудь.
Я розповів про статського радника Херсонського, який не без підстав твердить, що японські рибопромисловці, наводнюючи Петропавловський, Анадирський, Гиженський і Охотський повіти, почали прибирати до своїх рук багатства всієї Камчатки (Стельмах, І, 1962, 16);
Економічний стан [сільського населення] з часом навіть щораз погіршувався внаслідок здирств численної і ненаситної німецької бюрократії, яка разом з австрійською окупацією наводнила країну (Фр., XVI, 1955, 144);
Вони [жителі] наводнили всі вулиці й провулочки маленького міста (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 69).
Словник української мови (СУМ-11)