наводнювати

НАВО́ДНЮВАТИ, юю, юєш і НАВОДНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАВОДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.

1. Затоплювати, заповняти водою якийсь простір.

2. перен. Заповнювати що-небудь надто великою кількістю кого-, чого-небудь.

Я розповів про статського радника Херсонського, який не без підстав твердить, що японські рибопромисловці, наводнюючи Петропавловський, Анадирський, Гиженський і Охотський повіти, почали прибирати до своїх рук багатства всієї Камчатки (Стельмах, І, 1962, 16);

Економічний стан [сільського населення] з часом навіть щораз погіршувався внаслідок здирств численної і ненаситної німецької бюрократії, яка разом з австрійською окупацією наводнила країну (Фр., XVI, 1955, 144);

Вони [жителі] наводнили всі вулиці й провулочки маленького міста (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наводнювати — наво́днювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наводнювати — (простір) затоплювати; (ринок) переповнювати. Словник синонімів Караванського
  3. наводнювати — -юю, -юєш і наводняти, -яю, -яєш, недок., наводнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Затоплювати, заповняти водою якийсь простір. 2》 перен. Заповнювати що-небудь надто великою кількістю кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наводнювати — НАВО́ДНЮВАТИ¹, юю, юєш і НАВОДНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАВОДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що. 1. Затоплювати, заповняти водою якийсь простір. Словник української мови у 20 томах
  5. наводнювати — I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док. Словник синонімів української мови