наводнювати

I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док.: затопи́ти, зали́ти, залля́ти рідше наводни́ти, пойня́ти, потопи́ти, підтопи́ти. В деякі весни Псьол, вийшовши з берегів, затоплює всю понизову частину села (О. Гончар); Дніпро виходить з берегів І залива луги (Л. Дмитерко); Розлилася вода, пойняла береги (П. Грабовський); — Вода бігуча, вода котюча.. береги потопила (Г. Хоткевич).

НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм., ЗАПОЛОНИ́ТИ підсил. рідше, ЗАПРУДИ́ТИ підсил. рідше. — Недок.: напо́внювати (наповня́ти), запо́внювати (заповня́ти), спо́внювати (сповня́ти), перепо́внювати (переповня́ти), по́внити поет. наво́днювати (наводня́ти), залива́ти, зато́плювати (затопля́ти), забива́ти, зага́чувати, заполо́нювати (заполоня́ти), запру́джувати. Поранені наповнили все місто (О. Довженко); Натовп викотився із станції, заповнив невеличкий перон (О. Десняк); Відвідувачі сповнювали їдальню (М. Трублаїні); Весело щебетали пташки, вони, здавалось, переповнили всі кущі (А. Трипільський); Вони (жителі) наводнили всі вулиці і провулочки маленького містечка (О. Іваненко); Раптом овеча отара залляла вулицю (М. Коцюбинський); Від самого ранку заливали, затісняли, затоплювали череди, ряди, полки волів, корів, овець усі шляхи, вулиці, площі (І. Франко); Двір на Горі й усі кінці забили люди (С. Скляренко); Загатили (козаки) весь майдан народом до церковної огорожі й до самого ганку волості (С. Голованівський); (Тірца:) Набіжать шакали від пустині, заполонять зруйновану обору (Леся Українка); Натовп запруджував вулицю від стіни до стіни (П. Панч). — Пор. 2. наби́тися.