наводнювати

НАВО́ДНЮВАТИ¹, юю, юєш і НАВОДНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАВОДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що.

1. Затоплювати, заповняти водою якийсь простір.

Весною він виливав; наводнював подвір'я, топив поросята в хлівці, а уступаючи, лишав такий товстий намул, що буряки росли, як колоди (Б. Лепкий);

// Насичувати, збагачувати що-небудь водою.

Річку очистять, наводнять, береги вмурують (В. Дрозд);

Бористен, найбільша ріка по Істрі, найкорисніша з усіх, бо наводнює пасовища для худоби та має в собі дуже багато знаменитої риби (з наук. літ.);

У відкритому морі не так складно наводнити організм. Досить багато води містить в собі риба. (з наук.-попул. літ.).

2. що, перен. Заповнювати щось надто великою кількістю кого-, чого-небудь.

Економічний стан [сільського населення] з часом навіть щораз погіршувався внаслідок здирств численної і ненаситної німецької бюрократії, яка разом з австрійською окупацією наводнила країну (І. Франко);

Вони [жителі] наводнили всі вулиці й провулочки маленького міста (О. Іваненко);

Орендатори буквально наводнювали країну (І. Росоховатський);

Наводнювати текст специфічними термінами є поганим смаком для науковця будь-якого рівня (з наук.-попул. літ.).

НАВО́ДНЮВАТИ², юю, юєш і НАВОДНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАВОДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що.

Насичувати метал воднем.

Запропонована технологія дозволяє наводнювати поверхні заготовок без ізоляції місць, які залишаютьбез наводнення (з наук. літ.);

Водневмісні гази крім адсорбційного впливу здатні наводнювати матеріал зони передруйнування, що зумовлює підвищення його опору зсуву і зменшення опору відриву (з навч. літ.).