Словник української мови в 11 томах

наволочка

НА́ВОЛОЧКА, и, ж. Чохол з тканини, який надівають на подушку.

Простирадла на постелях, наволочки не міняються по шість неділь (Н.-Лев., II, 1956, 394);

Ольга Петрівна сама постелила свіжі простирадла, наділа на подушки чисті наволочки (М. Ол., Леся, 1960, 185).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. наволочка — на́волочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. наволочка — -и, ж. Чохол із тканини, який надівають на подушку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наволочка — (всеред.) папірниця, папірок, (зовні) пошивка, пошиванка  Словник чужослів Павло Штепа
  4. наволочка — НА́ВОЛОЧКА, и, ж. Чохол з тканини, який надівають на подушку. Простирадла на постелях, наволочки не міняються по шість неділь (І. Нечуй-Левицький); Донька, побрязкуючи намистом, мела косою долівку, складаючи пухкі...  Словник української мови у 20 томах
  5. наволочка — ПО́ШИВКА (чохол з тканини, який надівають на подушку), НА́ВОЛОЧКА, ПОШИ́ВАНКА розм.  Словник синонімів української мови