навперемінно
НАВПЕРЕМІ́ННО. Присл. до навперемі́нний.
Навперемінно носили [небоги] щодня дядькові.. передачі (Збан., Єдина, 1959, 258);
Студенти навперемінно сідали верхи, під’їжджали (Підс., Віч-на-віч, 1962, 134).
Словник української мови (СУМ-11)