навстоячки
НАВСТО́ЯЧКИ, присл. У стоячому, вертикальному положенні; стоячи.
— Вибачайте.., але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки! (Н.-Лев., І, 1956, 126);
Один олень підгорнув ноги й ліг. Троє.. продовжували навстоячки жувати жуйку (Трубл., II, 1950, 25).
Словник української мови (СУМ-11)