навхрест
НА́ВХРЕСТ, присл. Хрестоподібно, хрест-навхрест.
Вони [двері] були чорні від вогкості і перековані навхрест двома залізними грубими штабами (Фр., І, 1955, 273);
Дівчинка несла книжки й зошити, перев’язані навхрест мотузком (Донч., Вибр., 1948, 210).
Словник української мови (СУМ-11)