навідліт

НАВІ́ДЛІТ, присл. Те саме, що наві́дліг.

І за віщо він її вдарив? Не згада вже тепер, тільки зна, що вдарив просто навідліт кулаком (Гр., І, 1963, 276);

Потім звівся [Шарапа] на полудрабок і що було сили навідліт стьобнув вороного складеними віжками впоперек кряжа (Ле, Ю. Кудря, 1956, 82).

Наві́дліт уда́рити (би́ти) руко́ю — те саме, що Наві́дліг би́ти руко́ю ( див. наві́дліг).

Навідліт ударив [офіцер] молодицю лівою рукою в груди, і вона зів’яло сіла біля печі (Ле, Мої листи, 1945, 32);

Наві́дліт ки́дати — те саме, що Наві́длі ки́дати ( див. наві́дліг).

Одним рухом переломлює [Шмалій] надвоє Романову дранку, оглядається й навідліт кидає її на припічок (Стельмах, Хліб.., 1959, 125).

Значення в інших словниках

1. навідліт — наві́дліт прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навідліт — присл. Те саме, що навідліг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навідліт — НАВІ́ДЛІТ, присл. Те саме, що наві́дліг. І за віщо він її вдарив? Не згада вже тепер, тільки зна, що вдарив просто навідліт кулаком (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. навідліт — НАВІ́ДЛІГ (розмахнувшись із силою, з усього розмаху), НАВІ́ДЛІТ, НАВІ́ДМАШ, З РО́ЗМАХУ, НАВІ́ДЛІ розм., НАВІ́ДМАХ рідко. Навідліг полоснув Ситника мокрими вузлами сириці по ситій мордяці (П. Загребельний); Карпо навідліт розмахнувся довбнею (І.  Словник синонімів української мови