навідліт

НАВІ́ДЛІТ, присл.

Те саме, що наві́дліг.

І за віщо він її вдарив? Не згада вже тепер, тільки зна, що вдарив просто навідліт кулаком (Б. Грінченко);

Потім звівся [Шарапа] на полудрабок і що було сили навідліт стьобнув вороного складеними віжками впоперек кряжа (Іван Ле);

Він підійшов до сухорлявого агента і навідліт ударив його по щоці (О. Бердник);

Акордеоніст відводить руку з багнетом навідліт, готується нанести вирішальний удар (Г. Колісник);

Дощові стріли навідліт ламалися об шиби квартирного вікна (із журн.).

Значення в інших словниках

1. навідліт — наві́дліт прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навідліт — присл. Те саме, що навідліг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навідліт — НАВІ́ДЛІГ (розмахнувшись із силою, з усього розмаху), НАВІ́ДЛІТ, НАВІ́ДМАШ, З РО́ЗМАХУ, НАВІ́ДЛІ розм., НАВІ́ДМАХ рідко. Навідліг полоснув Ситника мокрими вузлами сириці по ситій мордяці (П. Загребельний); Карпо навідліт розмахнувся довбнею (І.  Словник синонімів української мови
4. навідліт — НАВІ́ДЛІТ, присл. Те саме, що наві́дліг. І за віщо він її вдарив? Не згада вже тепер, тільки зна, що вдарив просто навідліт кулаком (Гр.  Словник української мови в 11 томах