1. Словник української мови у 20 томах

навідліт

НАВІ́ДЛІТ, присл.

Те саме, що наві́дліг.

І за віщо він її вдарив? Не згада вже тепер, тільки зна, що вдарив просто навідліт кулаком (Б. Грінченко);

Потім звівся [Шарапа] на полудрабок і що було сили навідліт стьобнув вороного складеними віжками впоперек кряжа (Іван Ле);

Він підійшов до сухорлявого агента і навідліт ударив його по щоці (О. Бердник);

Акордеоніст відводить руку з багнетом навідліт, готується нанести вирішальний удар (Г. Колісник);

Дощові стріли навідліт ламалися об шиби квартирного вікна (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідліт — наві́дліт прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навідліт — присл. Те саме, що навідліг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навідліт — НАВІ́ДЛІГ (розмахнувшись із силою, з усього розмаху), НАВІ́ДЛІТ, НАВІ́ДМАШ, З РО́ЗМАХУ, НАВІ́ДЛІ розм., НАВІ́ДМАХ рідко. Навідліг полоснув Ситника мокрими вузлами сириці по ситій мордяці (П. Загребельний); Карпо навідліт розмахнувся довбнею (І. Словник синонімів української мови
  4. навідліт — НАВІ́ДЛІТ, присл. Те саме, що наві́дліг. І за віщо він її вдарив? Не згада вже тепер, тільки зна, що вдарив просто навідліт кулаком (Гр. Словник української мови в 11 томах