1. Словник української мови у 20 томах

навідмах

НАВІ́ДМАХ, присл., рідко.

Те саме, що наві́дліг.

Колись це людина була, що шаблею навідмах тяла... Хтось і по ній галазднув шаблюкою (У. Самчук);

Як на кого нападає зла сила, то від неї можна й відігнатися, вдаривши її навідмах правою рукою (із журн.);

Навідмах ударити кулаком;

* Образно. Чи мали право ці люди навідмах рубати своє родове коріння, зрікатися традицій, мови свого народу? (Григір Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідмах — наві́дмах прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. навідмах — див. навідліг Словник синонімів Вусика
  3. навідмах — присл., рідко. Те саме, що навідліг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навідмах — НАВІ́ДЛІГ (розмахнувшись із силою, з усього розмаху), НАВІ́ДЛІТ, НАВІ́ДМАШ, З РО́ЗМАХУ, НАВІ́ДЛІ розм., НАВІ́ДМАХ рідко. Навідліг полоснув Ситника мокрими вузлами сириці по ситій мордяці (П. Загребельний); Карпо навідліт розмахнувся довбнею (І. Словник синонімів української мови
  5. навідмах — НАВІ́ДМАХ, присл., рідко. Те саме, що наві́дліг. Навідмах ударити кулаком. Словник української мови в 11 томах