навідліг

НАВІ́ДЛІГ, присл.

Розмахнувшись з силою; з розмаху.

Він розмахнувся і навідліг вдарив кулаком в сите обличчя Юрася (С. Чорнобривець);

Він навідліг, різко і недбало черконув великим гострим нігтем, навхрест перекреслюючи на картині обличчя дівчини (В. Козаченко);

Він розмахнувся і навідліг затопив у червону баб'ячу пику кулаком‚ у якому затискав колодку ножа (В. Шкляр);

* Образно. Мабуть, він таки щось здогадувався, тому й розповідь Боровадянки про теплу та суху місцину вразила його навідліг (В. Діброва).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідліг — наві́дліг прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навідліг — пр., навідлі, навідліт, з-за плеча <�плечей>, сов. навідмах, з плеча. Словник синонімів Караванського
  3. навідліг — Навідлі, навідмах, навідмаш, розмахнувшись Фразеологічні синоніми: з розмаху; з усього маху; з усього розмаху Словник синонімів Вусика
  4. навідліг — присл. Розмахнувшись із силою; з розмаху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навідліг — НАВІ́ДЛІГ (розмахнувшись із силою, з усього розмаху), НАВІ́ДЛІТ, НАВІ́ДМАШ, З РО́ЗМАХУ, НАВІ́ДЛІ розм., НАВІ́ДМАХ рідко. Навідліг полоснув Ситника мокрими вузлами сириці по ситій мордяці (П. Загребельний); Карпо навідліт розмахнувся довбнею (І. Словник синонімів української мови
  6. навідліг — НАВІ́ДЛІГ, присл. Розмахнувшись з силою; з розмаху. Він розмахнувся і навідліг вдарив кулаком в сите обличчя Юрася (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах