навідліг
НАВІ́ДЛІГ, присл. Розмахнувшись з силою; з розмаху.
Він розмахнувся і навідліг вдарив кулаком в сите обличчя Юрася (Чорн., Визвол. земля, 1950, 76);
Він навідліг, різко і недбало черконув великим гострим нігтем, навхрест перекреслюючи на картині обличчя дівчини (Коз., Сальвія, 1959, 55).
Наві́дліг би́ти руко́ю — розмахнувшись, бити не долонею, а щиколотками.
Сільвестр лівою рукою тримав його за горлянку, правою бив навідліг по голові (10. Бедзик, Вогонь.., 1960, 49).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навідліг — наві́дліг прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навідліг — пр., навідлі, навідліт, з-за плеча <�плечей>, сов. навідмах, з плеча. Словник синонімів Караванського
- навідліг — Навідлі, навідмах, навідмаш, розмахнувшись Фразеологічні синоніми: з розмаху; з усього маху; з усього розмаху Словник синонімів Вусика
- навідліг — присл. Розмахнувшись із силою; з розмаху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навідліг — НАВІ́ДЛІГ, присл. Розмахнувшись з силою; з розмаху. Він розмахнувся і навідліг вдарив кулаком в сите обличчя Юрася (С. Чорнобривець); Він навідліг, різко і недбало черконув великим гострим нігтем, навхрест перекреслюючи на картині обличчя дівчини (В. Словник української мови у 20 томах
- навідліг — НАВІ́ДЛІГ (розмахнувшись із силою, з усього розмаху), НАВІ́ДЛІТ, НАВІ́ДМАШ, З РО́ЗМАХУ, НАВІ́ДЛІ розм., НАВІ́ДМАХ рідко. Навідліг полоснув Ситника мокрими вузлами сириці по ситій мордяці (П. Загребельний); Карпо навідліт розмахнувся довбнею (І. Словник синонімів української мови