навітряний
НАВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Обернений туди, звідки віє вітер.
Почалося з того, що бійця, який сидів з навітряного боку, зненацька обдало з ніг до голови водою (Гончар, Південь, 1951, 39);
Навітряний схил барханів завжди положистий (Курс заг. геол., 1947, 90).
Словник української мови (СУМ-11)