навітряний
НАВІ́ТРЯНИЙ, а, е.
Обернений туди, звідки віє вітер.
– Тепляк міг впасти від того, що обірвалися один або два троси з навітряної сторони? (В. Собко);
Бійця, який сидів з навітряного боку, зненацька обдало з ніг до голови водою (О. Гончар);
Ми звернули і вийшли до бурової з навітряної сторони (І. Росоховатський);
В невеликій улоговині, якраз з навітряного боку, пасся осідланий кінь (Валерій Шевчук);
Близько двохсот пасажирів побачили з навітряного борту загадкове видовище: то тут, то там шугали прямовисно вгору водяні стовпи, якісь чорні тіла скидались над водою (Ю. Лісняк, пер. з тв. К. Чапека).
Словник української мови (СУМ-20)