навішений

НАВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навіс́ити.

У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок, вишиваним рушником навішений (Вовчок, І, 1955, 124);

Шалапут [кінь] стояв біля воза й мотав головою з навішеною торбою (Донч., Пісня.., 1947, 27).

Значення в інших словниках

1. навішений — наві́шений дієприкметник від: наві́сити  Орфографічний словник української мови
2. навішений — див. дурний  Словник синонімів Вусика
3. навішений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навісити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навішений — НАВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наві́сити. У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок, вишиваним рушником навішений (Марко Вовчок); Шалапут [кінь] стояв біля воза й мотав головою з навішеною торбою (О.  Словник української мови у 20 томах
5. навішений — Навішений, -а, -е Покрытый чѣмъ-либо повѣшеннымъ на немъ. Божничок, вишиваним рушником навішений. МВ. (О. 1862. III. 57).  Словник української мови Грінченка