навішений
НАВІ́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наві́сити.
У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок, вишиваним рушником навішений (Марко Вовчок);
Шалапут [кінь] стояв біля воза й мотав головою з навішеною торбою (О. Донченко);
Обабіч рясніли ковані залізом двері з навішеними засувами та замками й замочками (І. Багряний);
// у знач. прикм.
Обабіч рясніли ковані залізом двері з навішеними засувами та замками й замочками (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)