1. Словник української мови у 20 томах

навішений

НАВІ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наві́сити.

У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок, вишиваним рушником навішений (Марко Вовчок);

Шалапут [кінь] стояв біля воза й мотав головою з навішеною торбою (О. Донченко);

Обабіч рясніли ковані залізом двері з навішеними засувами та замками й замочками (І. Багряний);

// у знач. прикм.

Обабіч рясніли ковані залізом двері з навішеними засувами та замками й замочками (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навішений — наві́шений дієприкметник від: наві́сити Орфографічний словник української мови
  2. навішений — див. дурний Словник синонімів Вусика
  3. навішений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навісити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навішений — НАВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навіс́ити. У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок, вишиваним рушником навішений (Вовчок, І, 1955, 124); Шалапут [кінь] стояв біля воза й мотав головою з навішеною торбою (Донч., Пісня.., 1947, 27). Словник української мови в 11 томах
  5. навішений — Навішений, -а, -е Покрытый чѣмъ-либо повѣшеннымъ на немъ. Божничок, вишиваним рушником навішений. МВ. (О. 1862. III. 57). Словник української мови Грінченка