навішений
наві́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до навісити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навішений — наві́шений дієприкметник від: наві́сити Орфографічний словник української мови
- навішений — див. дурний Словник синонімів Вусика
- навішений — НАВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наві́сити. У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок, вишиваним рушником навішений (Марко Вовчок); Шалапут [кінь] стояв біля воза й мотав головою з навішеною торбою (О. Словник української мови у 20 томах
- навішений — НАВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навіс́ити. У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок, вишиваним рушником навішений (Вовчок, І, 1955, 124); Шалапут [кінь] стояв біля воза й мотав головою з навішеною торбою (Донч., Пісня.., 1947, 27). Словник української мови в 11 томах
- навішений — Навішений, -а, -е Покрытый чѣмъ-либо повѣшеннымъ на немъ. Божничок, вишиваним рушником навішений. МВ. (О. 1862. III. 57). Словник української мови Грінченка