наголошення
НАГОЛО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. наголоси́ти, наголо́шувати.
Одним з важливих питань культури нашої усної літературної мови є її нормативність, зокрема нормативність у наголошенні слів (Мовозн., XVIII, 1963, 56);
Новий роман Стельмаха "Правда і кривда".. завоював прихильність критики насамперед сміливим наголошенням на гострих питаннях сучасності (Вітч., З, 1962, 165).
Словник української мови (СУМ-11)