нагородний

НАГОРО́ДНИЙ, нагоро́дна, нагоро́дне́. Стос. до нагороди.

В Бородінському музеї під склом зберігаються пожовклі від часу нагородні листи учасників бою, які особливо відзначилися (Рад. Укр., 28. IX 1962, 3).

Значення в інших словниках

1. нагородний — нагоро́дний прикметник нагородни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нагородний — -а, -е. Стос. до нагороди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагородний — НАГОРО́ДНИЙ, нагоро́дна, нагоро́дне́. Прикм. до нагоро́да. – Медаль “За відвагу” – якраз в міру заслуги. – Ну що ж, давайте “За відвагу”, – погодився Савичев. – Медаль швидше пройде в нагородному відділі... (Л.  Словник української мови у 20 томах