нагороїжитися

НАГОРОЇ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся. Док. до горої́житися.

Хлопець нагороїжився і показав Василькові свій міцно стиснутий кулак (Збан., Таємниця.., 1971, 147);

В нього [Антона] кроки широкі, кожушанка нарозпашку, вуса нагороїжились… (Чорн., Визвол. земля, 1950, 146).

Значення в інших словниках

1. нагороїжитися — нагорої́житися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагороїжитися — -жуся, -жишся. Док. до гороїжитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагороїжитися — НАГОРОЇ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, розм. Док. до горої́житися. Обстановка може ще більше заставити її [Оксану] заховатись в собі і нагороїжитись проти всіх (Леся Українка); Богдан одразу нагороїжився: – На яке ви зло натякаєте? – О, ви одразу ж на дибки! (М.  Словник української мови у 20 томах
4. нагороїжитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови