награвати
НАГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, недок., НАГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. тільки недок., перех. і неперех. Грати тихо, одноманітно або недбало.
Ватя одчинила піаніно, сіла й почала награвати українські думки Заводського (Н.-Лев., IV, 1956, 114);
На вигоні все ще награє баян, дівочі голоси виводять якусь незнайому пісню (Руд., Остання шабля, 1959, 143);
Вересай попробував струни і почав награвати, (Бурл., О. Вересай, 1959, 199);
*Образно. Самовар награвав сумну-журливу пісню і болісно одкликався у Христиному серці (Мирний, III, 1954, 152).
2. перех. Передавати основну мелодію.
Награвати мотив.
3. перех. Грати для фонографічного запису.
Награвати пісню на пластинку;
// Граючи для фонографічного запису, заповнювати що-небудь.
Награвати пластинку.
Словник української мови (СУМ-11)