1. Словник української мови в 11 томах

награвати

НАГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, недок., НАГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. тільки недок., перех. і неперех. Грати тихо, одноманітно або недбало.

Ватя одчинила піаніно, сіла й почала награвати українські думки Заводського (Н.-Лев., IV, 1956, 114);

На вигоні все ще награє баян, дівочі голоси виводять якусь незнайому пісню (Руд., Остання шабля, 1959, 143);

Вересай попробував струни і почав награвати, (Бурл., О. Вересай, 1959, 199);

*Образно. Самовар награвав сумну-журливу пісню і болісно одкликався у Христиному серці (Мирний, III, 1954, 152).

2. перех. Передавати основну мелодію.

Награвати мотив.

3. перех. Грати для фонографічного запису.

Награвати пісню на пластинку;

// Граючи для фонографічного запису, заповнювати що-небудь.

Награвати пластинку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. награвати — награва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. награвати — див. грати Словник синонімів Вусика
  3. награвати — -граю, -граєш, недок., награти, -аю, -аєш, док. 1》 тільки недок., перех. і неперех. Грати тихо, одноманітно або недбало. 2》 перех. Передавати основну мелодію. Награвати мотив. 3》 перех. Грати для фонографічного запису. Награвати пісню на платівку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. награвати — НАГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, недок., НАГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. тільки недок., що і без прям. дод. Грати на якому-небудь музичному інструменті переважно тихо, одноманітно або недбало. Словник української мови у 20 томах
  5. награвати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови