награвати

НАГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, недок., НАГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. тільки недок., що і без прям. дод. Грати на якому-небудь музичному інструменті переважно тихо, одноманітно або недбало.

Ватя одчинила піаніно, сіла й почала награвати українські думки Заводського (І. Нечуй-Левицький);

Уже виходили на берег, сиділи навіть там. Дивились на село, слухали, як десь під повіткою хтось награвав на балалайку (М. Хвильовий);

Він [Букан] встає, витягає з-за пазухи сопілку і починає награвати, притоптуючи вовняними постолами (М. Чабанівський);

* Образно. Спів найсолодший мій і все тобі [Провансу] віддам. Про сонце розповім, що награє ланам (М. Зеров);

З неба спадають чисті сріблясті промені. Вони впали від сонця до багнетів конвоїрів, натяглися, мов струни, і вітер награє на них сумну мелодію (Ю. Мушкетик).

2. що. Передавати основну мелодію.

Награвати мотив;

Хтось на гармонії похмуро награє Сумні і радісні – однаково – мотиви (М. Рильський);

Дружина Івана Порфировича сідає за розбите фортепіано й награє якісь дикі мотиви (О. Полторацький);

Він цілі дні На призобці з бандурою своєю Висиджував та награвав смутне (В. Мисик).

3. що. Грати для фонографічного запису.

Награвати пісню на пластинку;

// Граючи для фонографічного запису, заповнювати що-небудь.

Награти платівку.

4. театр., що і без прям. дод. В акторській грі надмірно застосовувати засоби виразності для створення якогось образу, передачі почуттів тощо; перегравання.

Потрібно критично ставитись до популярних в самодіяльності “коміків”, які за допомогою різних штампів і прийомів награють веселість (з наук.-попул. літ.).

5. кого, що, спорт. Тривалими, посиленими, тренуваннями удосконалювати майстерність нового гравця, команди, передавати їм досвід.

– Коли гравець хокею збирається залишити нас, будемо “награвати” молодого, який не зрадить команду (з наук.-попул. літ.);

Виступи в ранзі майстрів почали в значно оновленому складі. Отож, прямо в процесі чемпіонату довелося награвати ланки, створювати новий ігровий ансамбль (з газ.).