нагризтися
НАГРИ́ЗТИСЯ, зу́ся, зе́шся, док., розм.
1. Багато, досхочу погризти.
2. перен. Удосталь полаятися з ким-небудь.
— Що я за тими нашильниками не наплакалася, що ми обоє з Іваном не нагризлися (Март., Тв., 1954, 142).
3. діал. Турбуючись про кого-небудь, багато пережити, перехвилюватися.
— Нагризся я, нагризся за тобою, нагризлася мати, але все-таки світ навчив тебе розуму (Ков., Світ.., 1960, 31).
Словник української мови (СУМ-11)