нагрівник

НАГРІВНИ́К, а́, ч. Пристрій, апарат для нагрівання.

У ній [кузні] для нагрівання заготовок, для кування і штампування використовуються струми високої частоти. Для цього сконструйовано спеціальний нагрівник, робота якого повністю автоматизована (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 119).

Значення в інших словниках

1. нагрівник — нагрівни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нагрівник — -а, ч. Пристрій, апарат для нагрівання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагрівник — НАГРІВНИ́К, а́, ч. Пристрій, апарат для нагрівання чого-небудь. У кузні для нагрівання заготовок, для кування і штампування використовуються струми високої частоти.  Словник української мови у 20 томах